Новина 16.09.2024

Українці в Німеччині: виклики та політичні перспективи

(Ростислав Сукенник у програмі Віталія Портникова "Політклуб", 16 вересня 2024 р.) Ростислав Сукенник, голова Об’єднання Українських Організацій у Німеччині, зазначив, що на початку повномасштабного вторгнення ставлення німецького суспільства до українців було відкритим і позитивним. Українських...

(Ростислав Сукенник у програмі Віталія Портникова "Політклуб", 16 вересня 2024 р.)

Ростислав Сукенник, голова Об’єднання Українських Організацій у Німеччині, зазначив, що на початку повномасштабного вторгнення ставлення німецького суспільства до українців було відкритим і позитивним. Українських біженців приймали як на заході, так і на сході країни. Проте з плином часу ситуація змінилася. У суспільстві зросла втома від війни, що використали популістські політичні сили – як праві, так і ліві – для просування своїх інтересів.

Голова ОУОН, Ростислав Сукеинник у програмі Політклуб, Віталія Портникова.

Окрім суспільних змін, важливим фактором стала економічна ситуація в Німеччині. Традиційні виробництва перебувають у кризі, а технологічні та цифрові індустрії не розвиваються так швидко, як очікувалося. Водночас значна частина німецького бізнесу продовжує тиснути на уряд, прагнучи повернення до дешевих енергоресурсів із Росії. Це створює додатковий політичний тиск і впливає на рішення керівництва країни, зокрема щодо підтримки України. Бюджетні дебати свідчать про те, що фінансування допомоги Україні не лише не збільшується, а й навіть скорочується.

Значний виклик становить зростання антиіммігрантських настроїв. Уперше за багато років Німеччина запровадила контроль на своїх кордонах, що стало відповіддю на суспільний тиск і бажання уряду продемонструвати активність. Попри те, що українці, які прибули після 2022 року, не є основною мішенню цієї політики, загальний дискурс щодо імміграції негативно позначається і на сприйнятті української громади.

До початку війни чисельність українців у Німеччині становила приблизно 250 тисяч осіб, і їхній політичний вплив залишався незначним. Попри контакти з політиками та спроби донести українську позицію, ця діяльність мала радше дорадчий характер. Ситуація поступово змінюється, і на майбутніх виборах до Бундестагу вже можуть з’явитися кандидати українського походження, делеговані німецькими партіями. Це свідчить про формування нової політичної реальності, у якій українська громада починає відігравати активнішу роль.